Технології повного засвоєння навчального матеріалу

     Авторами технології повного засвоєння знань є американські психологи Дж. Керролл, Б. Блум і їх послідовники. У нашій країні теоретичне обгрунтування цієї технології викладено в роботах М. В. Кларін. Дж. Керролл звернув увагу на ту обставину, що в традиційному навчальному процесі завжди фіксовані умови навчання: однакові для всіх навчальний час, спосіб пред'явлення інформації і т.д. Єдине, що залишається нефіксованим, це результат навчання. Керролл запропонував зробити постійним параметром результат навчання, а умови навчання - змінними, підлаштовуватися під досягнення кожним учнем заданого результату.

     Цей підхід був підтриманий і розвинений Б. Блумом, який запропонував здатності учня визначати темпом навчання не при усереднених, а при оптимально підібраних для даного учня умовах. Б. Блум вивчав здібності учнів в ситуації, коли час на вивчення матеріалу не обмежується. Він виділив наступні категорії учнів:

• мало здібної, які не в змозі досягти заздалегідь наміченого рівня знань і умінь навіть при великих витратах навчального часу;

• талановиті (близько 5%), яким нерідко під силу те, з чим не можуть впоратися всі інші;

• учні, які складають більшість (близько 90%), чиї здібності до засвоєння знань і умінь залежать від витрат навчального часу.

     Ці дані лягли в основу припущення про те, що при правильній організації навчання, особливо при знятті жорстких часових рамок, близько 95% учнів зможуть повністю засвоїти весь зміст навчального курсу. Якщо ж умови навчання однакові для всіх, то більшість досягає тільки "середніх" результатів.

     Реалізуючи даний підхід, Дж. Блок і Л. Андерсон розробили методику навчання на основі повного засвоєння знань. Вихідним моментом методики є установка, яку повинен прийняти педагог, який працює за цією системою: всі учні здатні повністю засвоїти необхідний навчальний матеріал при раціональній організації навчального процесу.

     Далі педагогу належить визначити, в чому полягає повне засвоєння і які результати повинні бути досягнуті усіма. Цей еталон задається в уніфікованому (наведеному до однаковості) вигляді за допомогою ієрархії (послідовного розташування від нижчого до вищого) педагогічних цілей, розроблених для розумової (когнітивної), чуттєвої (афективної) і психомоторної сфер. Категорії цілей формулюються через конкретні дії та операції, які повинен виконувати навчається, щоб підтвердити досягнення еталона. Наприклад, ієрархія цілей пізнавальної діяльності:

• знання: учень запам'ятовує і відтворює конкретну навчальну одиницю (термін, факт, поняття, принцип, процедуру) - "запам'ятав, відтворив, дізнався";

• розуміння: учень перетворює навчальний матеріал з однієї форми вираження в іншу (інтерпретує, пояснює, коротко викладає, прогнозує подальший розвиток явищ, подій) - "пояснив, проілюстрував, інтерпретував, переклав з однієї мови на іншу";

• застосування: учень демонструє застосування вивченого матеріалу в конкретних умовах і в новій ситуації (за зразком в подібної чи зміненій ситуації);

• аналіз: учень виокремлює частини цілого, виявляє взаємозв'язки між ними, усвідомлює принципи побудови цілого - "вичленував частини з цілого";

• синтез: учень проявляє вміння комбінувати елементи для отримання цілого, що володіє новизною (пише творчий твір, пропонує план експерименту, вирішення проблеми) - "утворив повое ціле";

• оцінка: учень оцінює значення навчального матеріалу для даної конкретної мети - "визначив цінність і значення об'єкта вивчення".

Представлена таксономія цілей Б. Блума одержала широке поширення за кордоном. Вона використовується в підручниках і дидактичних посібниках в якості шкали для вимірювання результатів навчання.

Вітчизняні технології, які мають певні відмінності від аме­риканських, розробили відомі вчителі-новатори та вчені-дидакти колишнього СРСР — В. Шаталов, М. Гузик, В. Тоболін, П.  Юцявічене, Є. Сковін.

    Вихідним положенням у тех­нології є те, що всі діти талано­виті і всі без винятку (!) здатні оволодіти шкільною програмою. Позиція вчителя спрямована на пошук шляху до кожної дитини, на створення умов для розвитку здібностей, закладених у кожно­му, на допомогу учневі усвідоми­ти себе особистістю. Суть техно­логії полягає у кількаразовому вивченні навчального матеріалу з використанням схемно-знакових моделей:

Технологія повного засвоєння навчального матеріалу

(за С.Смирновим)

• перший етап — розгорнуте, образно-емоційне пояснення вчи­телем відібраних для уроку параг­рафів (блок знань);

• другий етап — стислий вик­лад навчального матеріалу за опо­рним плакатом;

• третій етап — вивчення опорних сигналів за опорними конспектами;

• четвертий етап — робота з підручником і опорним конспек­том у домашніх умовах;

• п'ятий етап — письмове від­творення опорних сигналів на на­ступному уроці;

• шостий етап — відповіді за опорними сигналами, зокрема магнітофонні;

• сьомий етап — повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу.